- роздвоєно
- —————————————————————————————роздво́єноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
роздвоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздвоєність — [роздво/йcн іс т ] йеинос т і, ор. йеін іс т у … Орфоепічний словник української мови
роздвоїтися — [роздво/йітиес а] йус а, йіс :а, йіц :а, йац :а … Орфоепічний словник української мови
роздвоєний — прикметник … Орфографічний словник української мови
роздвоєність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
роздвоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
роздвоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздвоєння — я, с. 1) Дія за знач. роздвоїти і стан за знач. роздвоїтися. 2) Місце, де що небудь роздвоїлося (у 1 знач.); роздвоєна частина чого небудь … Український тлумачний словник
роздвоєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздвоїти. 2) у знач. прикм., перен. Який роздвоївся (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
роздвоєність — ності, ж. Властивість і стан за знач. роздвоєний 2) … Український тлумачний словник